Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Я сижу на своей постели, заплетаю тонкий планчик из белой бумаги. Закладки на столе, наркотики в голове. Всю неделю ждал этот момент, чтобы устроить незабываемую вечеринку со своими друзьями. Это был наш способ отрыва от рутины и погружения в безумие.
Когда все закрутилось, я принялся обзванивать своих товарищей по наркотическому пути. Один из них, звоню ему Коля, предложил добавить к моей коллекции самокруток. Зачем? Да просто для разнообразия. А почему бы и нет? Ведь в нашей компании всегда поощрялось экспериментирование с различными веществами.
Мы собрались в моем подвале, где уже ждал нас надувной бассейн, наполненный пивом. Это была наша традиция – проводить подобные заплывы, чтобы ощутить кайф от наркотиков во всей своей красе.
И вот мы снова здесь, готовы забыть о реальности и окунуться в безумие наслаждения.
Я выложил на столике все свои "закладки". Кумар, крис, метчик – вот что у меня было. Разложил все по кармашкам, чтобы каждый мог выбрать то, что ему по душе. Коля взял планчик с метчиком, а Женя – самокрутку с кумаром. А я решил начать с криса. Открыл пакетик и насыпал немного "кристаллов" в трубочку.
Вот такая вот классная компания, где каждый может найти что-то по своему вкусу. Коля закурил метчик и его глаза заблестели от эйфории. Женя с жадностью затягивал самокрутку, погружаясь в свой мир. А я чувствовал, как волны наслаждения захлестывают меня.
Наши головы начали кружиться, мы смеялись до слез, чувствуя себя непобедимыми. Аромат пива мерно заполнял помещение, добавляя в нашу атмосферу неповторимый шарм. Мы смешали наши субстанции, смешали свои эмоции и пошли виртуальным каруселям танцевать.
Дутый бассейн плыл по волнам моего сознания, словно настоящий корабль на морской глади. Мы плыли в нем, наслаждаясь полетом, ощущая вкус свободы, о котором так часто мечтают молодые и непослушные сердца.
Я закурил еще одну самокрутку с кумаром, и мои мысли начали становиться размытыми, словно вспышки фотографической пленки. Цвета, звуки, образы – все сливались воедино, создавая неповторимую симфонию, которую можно почувствовать только в такие моменты.
Мы поплыли в море безмятежности и беспечности, забыв о реальности и окунувшись в атмосферу бесконечного наслаждения.
Мои друзья были в таком же состоянии, и казалось, что время остановилось. Мы забыли о своих проблемах, о будущем и прошлом.
Мы жили здесь и сейчас, наслаждаясь каждым мгновением, каждой вспышкой своего сознания.
Наш заплыв продолжался до самого утра. Это был наш маленький праздник безумия и свободы. Никакие законы, никакие обязательства не смогли остановить нас в этот миг. Это был наш выбор, наша жизнь, и мы воплощали ее во всецело. Мы отхлебнули последнюю глотку пива из надувного бассейна и плюнули в сторону всех невзгод, которые нас ждали за порогом нашего безумия.
Этот заплыв стал для нас еще одним ярким воспоминанием, еще одной искоркой в нашей молодости. Мы успокоились, но планы на будущее уже рождались в наших головах. А ведь наркотики – это всего лишь одна из сторон нашей жизни, сторона, в которой мы сами решаем, что нас волнует и что привлекает.
Мы вернулись к своим обычным будням, но мы знали, что всегда сможем снова окунуться в необычный мир наркотического транса, в мир эйфории и безумия. И все это благодаря закладкам на столе, которые мы нашли в себе.
Такие вот мы – молодежь, наслаждаясь миром и воплощая свободу. Мы живем здесь и сейчас, наслаждаясь каждым мгновением, каждым заплывом в нашем надувном бассейне, наполненном пивом и сумасшедшими идеями.